Моє дуже коротке питання: після всіх цих обговорень, які ви бачите, пане Миколо, afrihandmade.net перспективи для розвитку суспільства в тренді демократизації при тому наявному, я б сказала, знищенні або скороченні, обмеженні мовного, інформаційного і політичного потенціалу для розвитку української людини; у вашому виступі було 20 - це мої гени, те що мені дали батьки, а 80 я можу розвивати, оцей потенціал демократичний. Тіньова економіка не залежить від диктатури пролетаріату, вона виникає в дуже різних контекстах у різних ситуаціях, і я навіть скажу таку крамольну річ, що вона не завжди є аж такою шкідливою для економічного розвитку. І тому українофільська частина населення, навіть якщо вона не належить до переконаних лібералів чи демократів, мусить усе ж volens-nolens, у силу своєї задекларованої, декларативної європейськості приймати-таки європейські правила гри. Це їм, звісно, не вдасться, але конфлікт може бути дуже навіть серйозним. З таким ситуаційним союзником важко будувати консолідовану ліберальну демократію, але завжди можна опиратися консолідації того чи того авторитаризму. І я розумію ваше побоювання, що порушення хиткого етно-мовно-культурного балансу в Україні за слабких демократичних традицій та інституцій може призвести до націоналістичного авторитаризму - чи то українського (недарма нас лякають привидами Бандери), чи то русо-совєтофільського (як, наприклад, у Білорусі).

Але вона завжди може мати ситуаційним союзником ту частину авторитарної більшості, яка не приймає саме цього виду авторитаризму - умовно кажучи, українофільського чи, навпаки, русофільського. Натомість у XVIII ст. відбувається політизація цієї середньовічної ідеї та її своєрідна націоналізація, апропріація Російською імперією, вона стає центральним елементом імперського міфу свіжі екстрасенси про Україну 2023 походження. У політичному плані цей міф є типовою «винайденою традицією» (invented tradition, за Гобсбавмом), її формування можна чітко простежити від кінця XVII ст. Тобто ідея «руської» спільноти існувала й раніше, але це не була політична спільнота, радше релігійна, як західноєвропейська Pax Christiana. Перший, більш ризикований, полягає в тому, щоб надати Києву зброю, якої він потребує: керовані ракети великої дальності, більше танків, безпілотники Predator і винищувачі F-16, - і не тільки для того, щоб витіснити Росію з територій, які вона захопила в цій війні, але й для того, щоб повернути Крим і окуповану частину Донбасу. Україна не є тут винятком, але в Україні є принаймні три чинники, котрі цій консолідації поважно перешкоджають. Дотепер вважали, що це пророцтво стосується Євросоюзу, але після анексії Росією Криму пов’язали ці передбачення з Україною. Тобто, умовно кажучи, якби в постпомаранчевій Україні вся боротьба зводилися до протистояння Ющенка і Тимошенко, то це було б цілком нормальне прогнози екстрасенсів для України на 2023 рік будь якої посткомуністичної країни змагання одного поганого політика з другим поганим політиком, приблизно те, що ми бачимо в Румунії, де Бешеску змагається з Ілєску, чи у Словаччині, де який-небудь Мечяр змагається із Дзюриндою, чи в Албанії і так далі.

Це приблизно як наші гени, котрі накладають на нас певні обмеження, задають параметри, але аж ніяк не визначають усього нашого життя. Рябчук: «Тонкое», я згоден, але й Захід теж - «дело тонкое». Микола Рябчук: Колеги, я вважаю, що, в принципі, помаранчева революція, безумовно, була добрим маркером, добрим показником того, що в Україні є громадянське суспільство. У принципі, і Україна, і Білорусь, і Молдова, і Росія - це країни, website де є досить сильні прозахідні меншості. Рябчук: Ну, бачите, у зв’язку з тим, що чекає на Україну в 2023 році передбачення власне і третя, і четверта хвилі демократизації закінчилися не так успішно, як спершу очікувалося, з’явилися справді дуже сильні ревізіоністичні голоси, які ставлять під сумнів саму парадигму. У деяких містах очікуються сильні обстріли. Говоря о войне с Украиной астролог обращается к традиционному китайскому календарю, vyatkavkadre.ru в котором год Тигра характеризуется резкими прыжками, неожиданными переменами и противостоянием интересов, что мы и наблюдаем. На завершенні війни в листопаді наголошує також український астролог Назар Лебяк. Цього також не сталося. Цьому також заважає його власна амбівалентність щодо бажаного результату. Провінційний світогляд може зіграти з Януковичем та його бригадою лихий жарт, оскільки вони, схоже, щиро вірять, що той мафійно-тоталітарний спосіб урядування, який вони реалізували в Донбасі, можна успішно поширити на всю Україну. Проти кожного нелояльного підданого може бути порушена кримінальна справа.

Я розумію, що ця розщепленість, ця шизофренія не може тривати вічно, ця проблема мусить розв’язатися якимсь чином - в один бік чи другий, але, боюсь, це забере надто багато часу. Україна досі не визначилася зі своєю національною, https://pasionmarbella.com/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D1%82%D1%80-3/ державною, цивілізаційною ідентичністю, і це її чи не найбільша проблема. Борис Шавлов: Скажіть, будь ласка, чи не здається вам, що якщо Україна таки визначиться однозначно зі своєю ідентичністю, років за 20 чи 40, то це призведе до такого нахилу в бік авторитаризму, що ми отримаємо чи то західну, чи східно-православну, але безумовно авторитарну державу? Рябчук: Перепрошую, але я не бачу особливого зв’язку між диктатурою пролетаріату і тіньовою економікою. Рябчук: Ви знаєте, існує велика спокуса говорити про особливий шлях, про унікальну національну специфіку, про суверенну демократію і подібні речі, виправдовуючи тим некомпетентність еліт, їхню корумпованість, або й відвертий бандитизм. Він говорить зокрема про унікальну роль держави, унікальну роль конфуціанської традиції та колективістської організації праці, і багато чого іншого. Так звана диктатура пролетаріату, у формі диктатури комуністичної партії витворила страшний злочин у відповідних регіонах - повну втрату держави, керованості, власне, тіньовою економікою. Так було з Ходорковським, так було з Лазаренком. Може, й ліпше було б, якби вона змінилася, якби Україна була трохи меншою, - принаймні іноді мені так здається.