І чи не варто нам, супротивникам авторитарної держави, можливо, передбачення для України на 2023 рік навіть штучно підтримувати згаданий поділ країни? Без традицій лібералізму, без правової держави, вважає Закарія, виникає імітаційна модель так званої неліберальної демократії. І друге питання - імітаційна демократія, наскільки вона є стійкою з огляду на те, що є конфлікт між формою та змістом очевидно, вибори, які не є виборами, суди, які не є судами, як цей конфлікт може реалізуватися? Ольга Водливська: У мене три коротких питання. Ніхто й не збирається тут реаґувати на сваволю владоможців, котрі гребуть хабарі, крадуть землю, ґвалтують конституцію, безкарно збивають на вулицях перехожих та ще й назначають собі при тому фантастичні зарплати і пільги. Таким чином, https://9xm.tv кожен може обрати собі прогноз до душі. Це їм, звісно, не вдасться, але конфлікт може бути дуже навіть серйозним. Рябчук: передбачення для України на 2023 рік «Тонкое», я згоден, але й Захід теж - «дело тонкое». Так само, як в Туреччині, де теж є дуже сильна й впливова вестернізована меншість.

Тобто, умовно кажучи, якби в постпомаранчевій Україні вся боротьба зводилися до протистояння Ющенка і Тимошенко, то це було б цілком нормальне для будь якої посткомуністичної країни змагання одного поганого політика з другим поганим політиком, приблизно те, що ми бачимо в Румунії, де Бешеску змагається з Ілєску, чи у Словаччині, де який-небудь Мечяр змагається із Дзюриндою, чи в Албанії і так далі. Ідеально було б, якби Росія на якийсь час екстрасенси про Україну 2023 нас узагалі забула. По-друге, в Україні таки є громадянське суспільство - можливо, ще надто слабке і незріле, а все ж воно має певний досвід, ресурси і вплив, у чому ми, зрештою, мали нагоду пересвідчитися під час Помаранчевої революції. І по-третє, є певний міжнародний контекст, який не надто сприяє консолідації авторитаризму в Україні. Я розумію, що ця розщепленість, ця шизофренія не може тривати вічно, ця проблема мусить розв’язатися якимсь чином - в один бік чи другий, але, боюсь, це забере надто багато часу. Я сумніваюся, що ці суспільства є демократичнішими чи ліберальнішими від нашого, але оскільки вони роблять європейський вибір, то хочеш-не-хочеш приймають і тамтешні правила гри, рухаються у тамтой бік.

» От вам і різниця між корупцією в одних країнах, де є певні правила гри, та інших, де грають без правил. Адже білоруський режим нітрохи не авторитарніший від казахського чи азербайджанського, а проте він має нещастя бути розташованим у Європі, де застосовуються дещо інші демократичні стандарти, особливо до тих, хто не має нафти, газу та інших важливих ресурсів. Хоча ми знаємо інші зразки, де трохи більше все ж таки скажімо так, функцій демократичних. Так що краще не відкладати демократизацію на пізніше, тим більше коли сяка-така демократія, хай і вимушена та дисфункціональна в країні вже є. Натомість міліцейські тортури, міліцейська сваволя у нашій країні - це повсякденна норма, і не треба ніякої війни і ніякого Ґуантанамо. Тобто ні українці, ні росіяни ще до кінця не оформилися як модерні нації, вони все ще є до якоїсь міри частинами фіктивної, фальшиво політизованої середньовічної «умми», а це відповідно ускладнює не лише їхні взаємні стосунки чи взаємини з іншими країнами (бо ця імперська «умма» є засадничо антиокцидентальною, нативістською й часто ксенофобською), це ускладнює й процеси модернізації в самих цих країнах. У політичному плані цей міф є типовою «винайденою традицією» (invented tradition, за Гобсбавмом), її формування можна чітко простежити від кінця XVII ст. Тобто ідея «руської» спільноти існувала й раніше, передбачення для України на 2023 рік але це не була політична спільнота, радше релігійна, як західноєвропейська Pax Christiana.

Водночас в українській розвідці вважають, що чекає на Україну в 2023 році передбачення перелом у війні розпочнеться вже в серпні, а до кінця 2022 року активність бойових дій значно знизиться. Май 2022 сопроводят провокации с обеих сторон, санкции против России усилят, но ни Путин, ни Зеленский не отступят от своих амбиций. В частности речь идет не только о Зеленском, но и правящей верхушке. Их губительная сила не сравнится с предыдущими эпизодами военной агрессии, но высок риск применения силами Российской Федерации химического, а также биологического оружия. Политическая нестабильность продолжит тревожить некоторые регионы страны, но и этот вопрос решится в течение нескольких следующих лет. Эскалация конфликта повторится многократно вплоть до подписания мирного соглашения, но без катастрофического отражения на судьбах простых людей. Очікування України закінчити війну до зими розходяться з прогнозами західних союзників про затяжний конфлікт із Росією. І ще одна цікава ідея про традиційну спільність культур між Росією і Україною. Рябчук: З цього приводу я нагадаю вам анекдот, що його кілька тижнів тому розповів у подібній лекції прогнози екстрасенсів для України на 2023 рік "Полiт.ру» Aндрєй Ланьков, - гарна, між іншим, доповідь, можете глянути в Інтернеті.